Звернення з нагоди 20-річчя відновлення державної незалежності України

.

ЗВЕРНЕННЯ
Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій
з нагоди 20-річчя відновлення державної незалежності України


Дорогі браття і сестри! Шановні співвітчизники!

Ми, члени Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, представляємо вісімнадцять віросповідних напрямків (конфесій) трьох світових релігій. Ми різні – але нас об’єднує віра у Всевишнього і любов до землі, на якій ми живемо, до нашого спільного дому – незалежної держави Україна.


Цим зверненням ми вкотре бажаємо засвідчити і показати приклад українському суспільству: прихильникам різних поглядів можливо і необхідно знаходити порозуміння та співпрацювати заради спільного блага. Тому з нагоди ювілею найголовнішого свята нашої Вітчизни ми звертаємося до всіх зі закликом до миру, взаєморозуміння та єдності у різноманітті.

20 років розбудови нашого державного життя беззаперечно доводять – у 1991 році український народ обрав складний, важкий, але вірний шлях – шлях незалежності та свободи. Нам не було просто в минулому, багато проблем і викликів потребують розв’язання і тепер. Але одне є безсумнівним – незалежна Українська держава відбулася.

Тривалий час Україна не мала власної державності, через що український народ зазнав численних лих, найбільші з яких припали на ХХ століття. Відсутність своєї держави стала однією з першопричин численних трагедій, які випали на долю України, на долю жителів цієї землі – незалежно від національності та віросповідання.

Кожному народу, як і окремій людині, властиве прагнення до свободи, до звільнення від пут рабства. Боже благословення і бажання народу України, висловлене на референдумі 1 грудня 1991 року, утвердили незалежність нашої країни. З цього шляху немає вороття.

Тому з усією відповідальністю хочемо висловити власне переконання: державна незалежність України – не питання політики, не питання полеміки чи дискусій! Незалежна Українська держава, відстоювання її суверенітету, цілісності, плекання суспільного миру та злагоди, побудова відносин з сусідами і цілою світовою спільнотою виключно на основі рівноправності та партнерства мають бути пріоритетом для кожного громадянина України – незалежно від політичних поглядів, національності чи віросповідання.

Ніхто не має права розколювати українське суспільство за релігійними, національними чи регіональними лініями. Ми – велика країна з давньою і складною історією. На нашій землі віками разом жили представники різних народів та релігій – Галичина і Донбас, Полісся і Закарпаття, Поділля і Крим – це наше різноманіття – регіональне, культурне, мовне, національне, віросповідне. Але це ми – єдиний український народ! Той же, хто, граючи на відмінностях, хоче посіяти ворожнечу, протистояння, ненависть чи навіть прагне розпаду України – чинить зло.

Завдяки державній незалежності України розпочалося будівництво нового, громадянського суспільства, високими цінностями якого є свобода, сполучена з відповідальністю. Маємо цінувати цю можливість, відстоювати цей дар, пам’ятаючи, що без свободи не може бути повноцінного розвитку. А разом з тим, не забуваючи, що безвідповідальна свобода веде до хаосу і руйнування.

Особливо хочемо наголосити на одному з аспектів свободи – свободі віросповідання. Попри численні проблеми в інших сферах суспільства, Україна є одним з прикладів релігійної свободи. Ми дякуємо Богові за те, що можемо вільно молитися, звершувати богослужіння, проповідувати, займатися суспільним служінням, розбудовувати своє релігійне життя. Все це ми маємо завдяки державній незалежності. Тому ми самі підносимо молитви за мир і благополуччя України, її добробут і процвітання, та закликаємо до цього всіх віруючих людей.

На завершення ще раз хочемо підкреслити – Україна, її державність та процвітання не є лише абстрактними поняттями, далекими від щоденного життя простих громадян. Україна – це кожен з нас. Тому від кожного з нас залежить, якою вона буде завтра.

Нам ще багато належить зробити. Бідність одних на фоні показного багатства інших, глибоко вкорінена корупція, моральна та духовна криза, правовий нігілізм, несправедливе судочинство та багато іншого – все це виклики, які нам слід подолати разом.

Тож нехай кожен на своєму місці, в міру можливого по совісті робить те, до чого він покликаний. Бо тільки так, спільними зусиллями, ми змінимо життя в нашому загальному домі на краще. І нехай в цьому допоможе нам Господь!

Бажаємо всім миру і Божого благословення у добрих справах!

 

Ухвалено одноголосно 22 вересня 2011 року у Києві на засіданні Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.