Всеукраїнська Рада Церков обговорила з депутатами перспективи розвитку законодавства

.

КИЇВ – Глави церков і релігійних організацій зацікавлені в налагоджені постійного діалогу з парламентом. Готовність до конструктивної співпраці у законотворчому процесі підтвердили і керівники профільних комітетів Верховної Ради, а також народні депутати.

Ці питання стали предметом обговорення під час зустрічі Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) із керівництвом і членами Комітету культури і духовності та Комітету науки і освіти.
 

Зустріч відбулась 10 квітня 2013 року у залі засідань парламентських комітетів. Уперше в історії державно-конфесійних відносин відбувся діалог в такому форматі, повідомляє Інститут релігійної свободи.

“Для нас є важливі зміни до Закону про вищу освіту, зокрема в контексті державного визнання освіти, що надається релігійними навчальними закладами. Сьогоднішній стан законодавства суперечить не тільки багаторічному досвіду розвинутих країн, але й світовій історії, яка свідчить про розвиток освіти саме завдяки діяльності церковних навчальних закладів”, – зауважив Секретар Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату архієпископ Євстратій (Зоря).

За його словами, необхідно продовжити роботу із визнання в Україні богослов’я у якості наукової дисципліни, щоб подолати пережитки тоталітарного радянського минулого.  

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій заявила, що категорично не погоджується з рішенням Уряду ліквідувати Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі.

“Такою ініціативою держава позбавляє себе ефективного експертного органу, який не тільки допомагає захисти дітей від аморальних інформаційних матеріалів у загальнодоступних ЗМІ, але й унормувати інформаційну діяльність задля недопущення поширення ксенофобії, розпалювання національної та релігійної ворожнечі. В державі немає іншого органу з такими завданнями, а тому не можна допустити ліквідації НЕК. Слід лише оптимізовувати та посилювати діяльність цієї Комісії”, – заявив помічник Головного рабина м. Києва та України Геннадій Білорицький.

За його словами, якщо держава взяла курс на скорочення державного апарату, то це не є аргументом для ліквідації комісії з захисту суспільної моралі як органу державно-громадського контролю в інформаційній сфері. “Необхідно рівномірно зменшувати витрати на утримання кожного органу влади, а не економити державні кошти шляхом ліквідації такої суспільно-важливої установи як НЕК”, – додав він.

Про проблематику утвердження високих моральних цінностей говорили і інші представники Ради Церков.

У своєму виступі заступник старшого єпископа Церкви християн віри євангельської України Микола Синюк наголосив, що українська влада повинна враховувати несприйняття українським суспільством одностатевих стосунків, які не є нормальними і природніми, хоча і популяризуються європейськими структурами. Відтак, за його словами, у процесі європейської інтеграції не слід приймати за норму схиблений гріхом погляд на сім’ю, але навпаки – триматися традиційних для України моральних цінностей.

Митр. протоієрей Української греко-католицької церкви Олекса Петрів зауважив, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій завжди реагує на суспільно-значущі процеси, оскільки є однією з інституцій громадянського суспільства.

“Не правильно трактувати принцип відокремлення держави і церкви у спосіб ігнорування думки релігійної спільноти, яка є частиною суспільства. Церква має, що сказати, тому ВРЦіРО прагне до участі у суспільному діалозі”, – підкреслив священик.

Архієпископ Римо-католицької церкви в Україні Петро Мальчук додав до цього, що ієрархи церков виражають лише те, що чують у своїх храмах і від членів церковних громад. Зокрема, батьки часто висловлюють невдоволення з приводу барку духовно-морального виховання у школах. Саме тому вкрай актуальною є ініціатива останніх кількох років про надання релігійним організаціям права засновувати навчальні заклади державного стандарту освіти. За словами архієпископа, у країнах Заходу такі заклади є не тільки популярними, але й фінансуються державою в частині загальноосвітнього стандарту.

У свою чергу Климент (Вечеря), єпископ Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом), наголосив на аполітичності цього питання. На його думку, законопроект про надання релігійним організаціям права засновувати власні школи та інші навчальні заклади може консолідувати весь політикум і парламент зокрема.

 
Зі свого боку голова Комітету з питань культури і духовності В’ячеслав Кириленко зазначив, що Комітет відкритий до діалогу та співпраці з ВРЦіРО та буде, як і раніше, прислуховуватись до пропозицій конфесій.

Він наголосив, що постійний діалог між парламентськими структурами та конфесіями сприятиме як забезпеченню реалізації закріпленої Конституцією та законами України свободи віросповідання, так і більш ефективному залученню потенціалу церков і релігійних організацій до розв’язання нагальних проблемних питань суспільства.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич подякувала церквам і релігійним організаціям за духовно-виховну роботу з дітьми та молоддю. Депутат підкреслила важливість діалогу з церковною спільнотою щодо підготовки законопроектів, зокрема й про вищу освіту, та закликала представників релігійних організацій активніше залучатися до дискусії щодо реформування системи української освіти.

На переконання Лілії Гриневич, визнання державою дипломів семінарій та духовних академій необхідно для того, щоби випускники богословських вузів могли викладати, займатися наукою у світських вищих навчальних закладах – тобто мати ті ж права, що й їхні світські колеги. Вона вважає, що богословська вища освіта має відповідати державним вимогам стосовно низки критеріїв, серед яких: тривалість навчального процесу, рівень викладацького складу, дотримання стандартів змісту освіти, що потребують розробки.

В обговорені також взяли участь народні депутати Олександр Бригинець (ВО «Батьківщина») та Олександр Сич (ВО «Свобода»).

Підсумовуючи результати зустрічі, Головуючий у ВРЦіРО архієпископ Григоріс Буніатян від імені Ради Церков подякував присутнім народним депутатам за відкритість і готовність до співпраці в контексті удосконалення законодавства у сфері свободи віросповідання, освітньої та духовно-виховної діяльності релігійних організацій.